"Чикатило в камере на досуге читает. "Больше всего из прочитанного по душе пришлись стихи Тараса Щевченко, - говорит он". Тарас Щевченко "Гайдамаки" "Стiни розвалили, - Розвалили, об камiння Ксьондзiв розбивали, А школярiв у криницi Живих поховали. До самої ночi ляхiв мордували; Душi не осталось. А Гонта кричить: Кровi менi, кровi! Шляхетської кровi, бо хочеться пить, Хочеться дивитись, як вона чорнiє, Хочеться напитись... ...Всi полягли, всi покотом; Нi душi живої Шляхетської й жидiвської. А пожар удвоє Розгорiвся, розпалався До самої хмари. А Галайда, знай, гукає: "Кари ляхам, кари!" Мов скажений, мертвих рiже, Мертвих вiша, палить. "Дайте ляха, дайте жида! Мало менi, мало! Дайте ляха, дайте кровi Наточить з поганих! Кровi море... мало моря..."