"Бедный Робин Крузо! Где ты? Где ты? Как ты сюда попал?"

"Чикатило в камере на досуге читает. "Больше всего из прочитанного по душе пришлись стихи Тараса Щевченко, - говорит он".


Тарас Щевченко "Гайдамаки"

"Стiни розвалили, -
Розвалили, об камiння
Ксьондзiв розбивали,
А школярiв у криницi
Живих поховали.
До самої ночi ляхiв мордували;
Душi не осталось. А Гонта кричить:
Кровi менi, кровi!
Шляхетської кровi, бо хочеться пить,
Хочеться дивитись, як вона чорнiє,
Хочеться напитись...

...Всi полягли, всi покотом;
Нi душi живої
Шляхетської й жидiвської.
А пожар удвоє
Розгорiвся, розпалався
До самої хмари.
А Галайда, знай, гукає:
"Кари ляхам, кари!"
Мов скажений, мертвих рiже,
Мертвих вiша, палить.
"Дайте ляха, дайте жида!
Мало менi, мало!
Дайте ляха, дайте кровi
Наточить з поганих!
Кровi море... мало моря..."